Від прем'єри до прем’єри: 44 роки запорізького ТЮГа

Сьогодні, 20 листопада, святкує свій 44-ий день народження КЗ «Запорізький академічний обласний театр юного глядача» ЗОР. У цей день в 1979 році на сцені театру відбулася прем’єра вистави «Драматична пісня», що стало початком бурхливої історії одного з кращих театрів молоді України.

У мистецькому колі його називають «фестивальним театром», адже мало хто може похизуватися таким великим списком перемог у різноманітних конкурсах. Запорізький ТЮГ - це бурхливий організм, який постійно експериментує, перероджується, бореться і перемагає. Аншлаг за аншлагом збирають  вистави театру, і це - найкращий показник того, що запоріжці цінують творчий доробок колективу ТЮГа. Його шлях був непростим, але досвід боротьби за власне Я і сформував характер театру.

20 листопада 1979 року було відкрито Театр юного глядача, і це була величезна подія не тільки для Запоріжжя, а й для України загалом. При цьому протягом декількох десятків років тоталітарна влада закривала  театри по країні. Микита Хрущов казав: «У вас скільки відсотків заповненості театру? 50? А у вас 34? Навіщо нам два театри? Давайте об’єднаємо в один, буде заповненість 84 відсотки.» Дуже логічно… Таким чином декілька десятків театрів і закрили, - розповідає Геннадій Фортус, художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України.

Але Запоріжжю пощастило, і молодіжний театр розпочав роботу. Першим керівником ТЮГа став народний артист України Олександр Король. Він сформував потужну трупу з випускників двох курсів: Харківського інституту мистецтв та Київського театрального інституту. Їх об’єднали та посилили вже досвіченими акторами - з цього і почалася історія Запорізького театру молоді.

Однією з функцій ТЮГів було формування інтелігенції: молодь знайомили з мистецтвом, таким чином відбувалося її виховання. Але коли почалася перебудова, театр став поступово згасати. Раніше він орендував приміщення в ПК «Титан»,  за десяток років довелося переїжджати в маленькі та непристосовані приміщення. Так продовжувалося до 2005 року, поки  тодішній очільник  обладміністрації  Юрій Артеменко посприяв у виділенні  театру приміщення ПК «Будівельників»,  і з того часу колектив працює там. В тому ж році ТЮГ очолив Геннадій Фортус, який керує ним вже 18 років.

- У 2000-му році в мене почався акторський курс в Запорізькому національному університеті. І у 2005-му я привів до театру випускників цього курсу, так в театрі з’явилася молодь. Загалом, моє викладання цього курсу дозволяє оновлювати акторський склад, - зазначає керівник театру.

Під час перебудови театри юного глядача масово ставали молодіжними, тому з репертуару зникли дитячі вистави, і запорізький театр почав працювати на більш дорослу аудиторію. Але з приходом Геннадія Фортуса вистави для найменших повернулися. З того моменту театр дає вистави і для молоді, і для дітей, і для дорослих.

-Олександр Король привчив нас, що казка - це акторський тренінг, і навчив нас грати казкових персонажів. Він завжди казав: грати для дітей треба так, як грати для дорослих, тільки краще. Зараз ми бачимо, що ті діти, які прийшли до нас у 2005 році, приходять і сьогодні. Ми привчили їх до театру, - розповідає Геннадій Фортус.

Серед нинішніх глядачів - а в цьому випадку їх можна назвати відданими шанувальниками - є люди, які відвідували театр ще з перших днів його існування, тобто усі 44 роки. Вони є живими свідками та учасниками бурхливих трансформацій театру. Не припинили свою акторську діяльність і учасники першої акторської трупи.

- Коли Станіславський писав свою систему, інформаційні потоки були дуже малі. Люди читали газети, яким був місяць-два, а то й пів року. В театр йшли по інформацію і дуже вірили побаченому та почутому. Через сто років, зараз, люди живуть в потужному інформаційному полі. Актор повинен мати право виховувати, тому зобов’язаний бути освіченим, мати широкий кругозір. Наш театр взяв на себе місію: ми формуємо аудиторію, ми відповідальні за неї. Як ми з нею будемо працювати, що казати? Актор повинен бути розумним та цікавим, - акцентує пан Фортус.

Події 2014 року, пандемія, повномасштабне вторгнення значно вплинули на розвиток театру молоді, але не зупинили його.

Багато членів колективу з початком повномасштабного вторгнення були вимушені покинути Запоріжжя та переїхати до більш безпечних місць, але робота театру не зупинялася. До трупи долучилися нові люди - в тому числі й ті, хто виїхав з тимчасово окупованих територій, - розповідає головний режисер.

Наразі колектив працює над новими виставами: як дитячими, так і дорослими. З початку повномасштабного вторгнення допомагає і військовим, і цивільним, усіляко підтримуючи їх у важкі часи: робить благодійні покази, шиє для військових амуніцію, збирає благодійну допомогу. Деякі співробітники боронять країну у лавах Сил оборони. Кожен робить свій внесок у Перемогу, допомагаючи одне одному почуватися краще.

Відділ комунікацій Запорізької обласної ради

Дата публікації: 
20.11.2023